ЕРНСТ УЛЬРІХ ФОН ВАЙЦЗЕККЕР

Професор Ернст Ульріх фон Вайцзеккер є почесним президентом Римського клубу. На початку своєї кар’єри він працював професором і директором кількох університетів та інститутів, таких як Центр науки і технологій для розвитку ООН. У 1972 році був призначений професором міждисциплінарної біології в Ессенському університеті, а в 1975 році – президентом Кассельського університету. У 1981 році переїхав до Нью-Йорка на посаду директора Центру ООН з науки і технологій для розвитку в Нью-Йорку. Повернувся до Європи в 1984 році, де працював директором Інституту європейської екологічної політики в Бонні, Лондоні та Парижі. У 1991 році був призначений президентом-засновником Вуппертальського інституту клімату, навколишнього середовища та енергетики, який незабаром перетворився на найбільший аналітичний центр з питань кліматичної політики в Європі.

У 1998 році був обраний депутатом Бундестагу, де працював головою Комісії з питань глобалізації, а згодом – Комітету з питань навколишнього середовища. Вирішивши більше не балотуватися до парламенту, у 2006 році він прийняв призначення на посаду декана Бренської школи екологічних наук та менеджменту Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, з якої пішов у відставку наприкінці 2008 року. У 2007 році був призначений співголовою (разом з Ашоком Хосла) Міжнародної групи експертів ЮНЕП з питань ресурсів. У 2008 році став одним з лауреатів премії Takeda за видатні досягнення у застосуванні нових інженерних розробок.

У 2014 році увійшов до списку 100 найвпливовіших мислителів світу. До Топ-100 також увійшли лауреати Нобелівської премії Пол Кругман, Джозеф Стігліц, Мюррей Гелл-Манн і Даніель Канеман, підприємці Джордж Сорос, Крейг Вентер, Тім О’Райлі і Тім Бернерс Лі (World Wide Web), письменники Салман Рушді, Арундаті Рой, Маріо Варгас-Льоса і Томас Фрідман, біологи Джейн Гудолл, Едвард О. Вілсон, Джаред Даймонд і Річард Доукінс, а також філософи Юрген Хабермас, Марта Нуссбаум і Пітер Слотердайк. Очолює рейтинг, як і раніше, Альберт Гор.

Один з найавторитетніших світових мислителів у сфері ресурсоефективності, професор Ернст Ульріх фон Вайцзеккер є провідним автором трьох доповідей для Римського клубу: Фактор чотири (1995), Межі приватизації (2005), Фактор п’ять (2009) та співавтор книги Come On! (2017).